695

Яким буде майбутнє?

Яким буде майбутнє?

На дворі XXI століття, епоха інформаційних технологій, які закон еволюції обходять в часовому плані дуже хитро, проте не обходять його логіки. Саме тому деякі із людей в певний проміжок часу, роблять спроби прогнозувати – яким буде майбутнє. Ці спроби дуже різноманітні, їх ми полюбляємо читати, переглядати і просто цікавимося ними, бо все таки: «що буде?» – хвилює кожного.

Чому це відбувається? Мабуть тому, що ми десь підсвідомо все таки відчуваємо відповідальність за те, що кожна наша дія в сукупності – є частиною глобального ходу подій. Статистика (як наука) – це підтверджує. Але зараз не про те. Зараз про деякі бачення людей, які колись спробували спрогнозувати майбутнє, ми їх називаємо фантастами, хоча насправді вони є реалістами. Усі прогнози справедливі з огляду на темп розвитку науки і людства в цілому на час їхніх прогнозів. Те, що заважає розвитку – це абсолютно людський фактор, а його важко спрогнозувати на перед. Його можна лише підсумувати, як це робить статистика.

В одному з фільмів «Назад у майбутнє», автори спробували уявити і відобразити майбутнє. Воно, як виявилося не таке вже й далеке (2015 рік). А ми зараз впритул до нього підійшли. Але тільки у часовому значенні. Бо технологічно ми ще дуже-дуже далеко. От наприклад прогноз погоди http://www.meteostar.com.ua/ua/pogoda/Lviv/ . Ця ніша без сумніву зараз точна, як ніколи. Проте наші обчислювальні можливості ще не на стільки потужні, як це зображено у згаданому фільмі. Прогноз погоди зараз можливий максимум на тиждень. І то – приблизний. Протягом цього тижня, сайти погоди можуть міняти свої дані по декілька разів, а іноді це роблять і щодня. Не думаю, що це причина в «глобальному потеплінні», в казкових тролях, які замовляють погоду чи у подібній умові. Це скоріш відбувається через те, що умов, які формують нашу погоду – занадто багато і кожна причинно-наслідковим шляхом впливають та створюють нові, а наші технології, що слідкують за цим і обраховують можливу поведінку погоди – занадто слабкі щоби встигати за ними. Ось тому автори фільму не поцілили з ідеєю прогнозу погоди в майбутньому (для нас теперішньому), з точністю до секунди.

Те ж саме відбулося і з літаючими автомобілями. Як зазначається в сюжеті, автомобілю з допотопним двигуном внутрішнього згоряння (ДВЗ) потрібно було б лише завітати в астомайстерню, де професіонали свого діла замінили б його на якусь новітню технологію переміщення, яка б забезпечила цьому ж автомобілю аеродинаміку – тобто змогу літати. Зараз це здається казкою, як і здавалося на момент виходу фільму. Нічого подібного в науці ще немає, а всі активні спроби винахідників створити іонні та плазмові двигуни – приглушаються б’юрократією у вигляді патентних та сертифікаційних зайвих рухів. Так і корпораціями, яким вигідний ДВЗ, а не щось новітнє, потужне, екологічне та економне!

Єдине куди автор фільму «Назад у майбутнє» поцілив – це голограма. Правда вона зараз ще у зародковому періоді. Хоча уже досить популярна і брала участь у концертах найвідоміших культових виконавців, яких уже немає в живих. Хто його знає, можливо скоро й дійсно з’являться голографічні рекламні вивіски. Хоча поки що це не рентабельно, бо технологія ще достатньо дорога.Голограма на концерті

То ж яким буде майбутнє? Чи достатньо зараз інформації, аби це майбутнє спрогнозувати? Інформації достатньо! Зрештою, майбутнє твориться зараз, а відповідно інформаційна основа – саме теперішня. Але визначити точно яким воно буде – нам не вийде. І, мабуть, ніколи не вийде. Та це не має бути завадою до зацікавлення майбутнім. Читайте, вивчайте, аналізуйте! І головне – покращуйте стан сучасною фантастики, бо складається враження, що ера її розквіту – уже потухла, а саме фантастика – є лакмусовою стрічкою розвиту людства в цілому. Бо хто не цікавиться майбутнім – той його немає. А майбутнього немає лише один процес – деградації…

Читайте також: