160

Земляни

Трошки правда, трохи не сказаноКоли правда занадто жорстока, наша прихильність схиляється до її приховування. Нас так вчать з пелюшок, якщо десь є провина – її краще затаїти у собі, з часом усе вляжеться і вина не понесе за собою силу свіжої кари. А іноді просто немає бажання усвідомлювати правду, чи в неї вірити, бо вона руйнує межі зони комфорту, за мить вганяючи людину поза таку. Та чи не принесе більших збитків правда, що приховується, ніж брехня? Американські суди, де дають обітницю говорити правду і лише правду – часто доводять, що іноді можна її обійти, навіть не застосовуючи брехні. І це іноді несе за собою руйнівніші наслідки за саму брехню. Бо остання – завжди рано чи пізно викриється, а приховування – за час свого існування, може накопичити катастрофічні наслідки.

До чого такий відступ у вступі? І чим це пов’язано з дивною назвою? Читаємо далі…

Ми звикли до комфортного життя, де все роблять за нас. Така звичка в уяві нас звільняє від зайвої роботи, чи роботи, яка нам не подобається. Ще така маска “готових” засобів для існування ніби знімає відповідальність за ті дії, які за вас виконали ті, хто робить вам життя комфортнішим. Аякже – ви ж заплатили за речі, ви їх не робили – значить не винні? Це дуже нагадує індульгенцію, тільки тут ви оплачуєте гріхи, які роблять за вас.

Парадоксально, але всі знають як все добувається і якою ціною і роботою все досягається. І кожному, сумніваюся що це не так, ця ціна і наявність подібного є звірством, що не припустиме і за своєю сутністю є  неподобством. Тим не менш при появі теми і розкриття її – всі бажають закривати на правду очі. Ніби то знати правду гріх – а ні то не гріх. При цому правда залишається правдою, навіть якщо ви її не знаєте.

Людство саме так себе поводить, іноді не логічно іноді по – звіриному, хоча поведінка людини часто говорить про те, що вона далеко не звірська, а дещо набагато гірше – людська.

У фільмі, до якого призначений попередній вступ, зображена правда та, яку ми  не бажаємо бачити, хоча й знаємо. Знаємо тільки трошки. Частково повну правду приховують, але більше ми самі ж її відфутболюємо, як зустріний м’яч. Ця правда про те, як роблять вбивство і знищення важливої складової Землі нашими бажаннями і без наших рук. Про те, як вбивають тварин, як їх вирощують, як з ними поводяться люди.

Фільм дуже жорстокий із дуже жорсткими сценами. Тільки вони не такі, як у фільмах-страшилках – вони живі, документальні. Перегляд фільму змусив задуматися, що люди на Землі – не господарі і навіть не гості, люди тут – жорстокі загарбники!..

Читайте також: