1019

Самогубство в мережі

Мережеве самогубствоСамогубство в мережі, або мудренними словами – Кіберсуїцидальна поведінка.

Так склалося, що природа файно над людиною познущалася (є за що) і кожна дія має свої наслідки. Ін’єкція  комп’ютерних технологій у наше життя і глобалізація мережі інтернет сприяли виникненню такого паразитичного феномену як – кіберсуїцид. На потенційну негативну роль Інтернету і його вплив на суїцид указував Томпсон С. [Tompson S., 1999].

Кіберсуїцид – досить новий різновид групового або індивідуального самогубства, що вчиняється в результаті використання інтернет-ресурсів.

Кіберсуїцид розділяється на чотири типи:

  1. Комунікативний «flashmob-cybersuicide» (припускає Мережне спілкування суїцидально налаштованих осіб, раніше не знайомих між собою, але які поєднуються з метою здійснення колективного самогубства внаслідок укладення між ними віртуального договору через Інтернет).
  2. Інформаційний «information-cybersuicide» (суїцид внаслідок одержання за допомогою Інтернету відомостей про те, яким способом і за допомогою яких засобів краще здійснити самогубство).
  3. Адиктивний «addiction-cybersuicide» (здійснення аутоагресивних дій, що є спровокованими інтернет-залежністю: гемблінг, кіберсекс й ін.).
  4. On-line суїцид (здійснення самогубства в реальному часі, перед web-камерою).

Перший on-line суїцид з використанням файлообмінного відеосервісу був здійснений в США 5 лютого 2003 року 21-річним інтернет-користувачем, що проживав в м. Фенікс (штат Арізона). Брендон Ведас прийняв суміш сильнодіючих медичних препаратів і алкоголю, обговорюючи свої дії із учасниками чату.

У 2007 році 21 березня 42-річний мешканець Великобританії міста Телфорд, графства Шропшир, також здійснив on-line суїцид транслюючи через WEB-камеру комп’ютера процес самоповішання.

Договір самогубства являє собою угоду, що складається між двома й більше особами про здійснення суїцидальних дій у заздалегідь обговореному місці й часі. З виникненням Мережі, особи, що бажають покінчити із собою, за допомогою Інтернету домовляються про місце, час і спосіб здійснення спільного самогубства.

«Суїцид за договором» відомий давно. Так, у США й Англії переважають угоди між чоловіками, в – Японії між коханими, в Індії – між друзями [Fishbain D., D’Achille L., Barsku S., Aldrich T., 1984]. За даними Брауна М. і Барраклоуга Б. [Brown M., Barraclough B., 1997] 30,0% договорів про спільний суїцид становлять особи, які мають серйозні фізичні захворювання.

Нерідко пусковим механізмом до здійснення групового самогубства є смерть одного зі членів суїцидального пакту, що насувається. Особливістю кіберсуїцидальних договорів є те, що укладаються вони між особами, які раніше не знали один одного, через спеціальні web-сайти, на відміну від традиційних угод між близькими, добре знайомими людьми. Взаємна підтримка користувачів у правильності суїцидального вибору й можливість колективної реалізації плану самогубства здатні підштовхнути до аутоагресивних дій осіб, які бояться вмирати на самоті.

Спілкування в чатах із суїцидально налаштованими співрозмовниками, може стати каталізатором ухвалення рішення про самогубство особами з нестійкою психікою або тими, що перебувають у кризовій ситуації.

У жовтні 2004 року в Японії (що має найбільш високі серед всіх держав показники узгоджених групових суїцидів) було зроблено саме масове самогубство за попередньою домовленістю через Інтернет дев’яти людей, що отруїлися чадним газом і які були знайдені в салоні 2-х автомобілів [Suicide pacts and the intenet].

Наприкінці вересня того ж року в Японії покінчили із собою при аналогічних обставинах 4 людини. У лютому 2005 року в штаті Орегон, США була запобігнута спроба масового самогубства 31 жінки. Мешканець м. Клайн, 26 літній Х.Д. Крейн використав Інтернет для пошуку емоційно нестабільних жінок і тих що перебувають у депресії з метою укладення з ними договору про колективне самогубство в День Святого Валентина. Арештований планував організувати пряму відеотрансляцію через Інтернет самогубства жінок, які, відповідно до договору, повинні були здійснити самоповішення оголеними на стельовій балці будинку Х.Д. Крейна.

Відповідно до статистики, suicide pacts (погоджені самогубства) становлять 1,0% від загального числа завершених суїцидів, однак розширення Мережі Інтернет і зростання числа користувачів створюють реальні передумови для збільшення масштабів даного явища в майбутньому.

У цей час Японія є світовим лідером, що значно випереджає Європейські країни й США, по розвитку технологій мобільного доступу в глобальну Мережу Інтернет. В 2000 році 37,8% (47,8 млн. чоловік) населення даної країни мали доступ в Інтернет через ПК і мережі мобільного зв’язку. За прогнозами IDS Japan до кінця 2005 року число користувачів Інтернету в Японії досягне 104 млн. чоловік.

Завдяки Інтернету одержав поширення новий спосіб здійснення суїциду за допомогою чадного газу, який виробляється в результаті тління деревного вугілля, призначеного для готування барбекю. Так, у Гонконгу в 2002 й 2003 роках двадцять з двадцяти двох інтернет-угод про самогубство (тобто 91,0%) містили інформацію про вибір даного способу суїциду [Lee D., Chan K., Yip P., 2005]. У Японії застосування даного способу, на даний час, також є одним з найбільш поширених у силу своєї простоти й зручності для здійснення колективних самогубств.

Потрібно додати те, що суїцидальні договори, які згадані вище, були опубліковані кіберсуїцидентами в Інтернеті й широко обговорювалися. Подібні інформаційні web-ресурси аутоагресивної спрямованості створюють, підвищену суїцидальну небезпеку для осіб з нестійкою психікою і є теоретичною базою для користувачів, що є аутоагресивно налаштованими.

Няшний ведмедик

Читайте також: