270

Хтось ловить Музу, хтось-кайф. А Ви? -А я ловлю рибу….!

Сьогодні в рубриці “Інтерв”ю” цікава особистість-Катя Ляшевська, яка на одній із соціальних мереж написала,що до її інтересів належать:література, філософія, парапсихологія, середньовіччя, готика, геральдика, теорія окультизму, театр абсурду, контемп, чб фото, очі… і солодкі мармеладки. В цьому інтерв’ю ми зупинилися на перших двох пунктах її вподобань-на літературі та філософії…. хоча і без солоденькооо не обійшлось! 

 Що є пріорітетом у вашій творчості – читач, чи все ж внутрішній поклик?

Не знаю, можливо, є люди, котрі скажуть – читач, але первинно – звичайно ж, внутрішній поклик. Опісля самої духовної спонуки, в поцесі писання з”являються вже й інші мотивації, але про читача, можливо,егоїстично, я думаю в саму останню чергу, оскільки кожен мій текст – це пошуковий процес досконалого поєднання змісту і форми, який би повною мірою міг мене виразити і бути доступним для сприйняття широкому загалу)

Для вас творчість як наркотик чи як шоколадка?

Якщо обирати з-поміж цих двох варіантів, ближче – наркотик. Насправді ж – то не є залежністю, творчість і я омоніми)

Хтось ловить Музу, хтось – кайф. А Ви?

А я ловлю рибу велику і маленьку на річці поблизу мого рідного дому в с. Ст. Солотвині і всіх запрошую)
Насправді важко відповісти, що я ловлю і чи ловлю у творчості, головне, щоб ти не ловив – воно було до смаку).

 Чи є життя на Марсі?

Однозначно, інакше, як пояснити феномен Черновецького чи інших відомих індивідуальностей нашого соціума всіх часів і народів?!)

Що важливо брати з собою, коли збираєшся у хвойний ліс?

Не знаю, що важливо брати з собою у хвойний ліс, головне – не брати маму, принаймні у всіх інших випадках – це найсуттєвіша порада)

У яких екстримальних місцях ви б зайнялися коханням?

Я б просто зайнялася коханням, дивлячись у що еволіціонують особини чоловічої статі, це вже буде екстримально і без прив”язки до місця дії)

Наскільки доцільно сьогодні випускати книжки літераторам у видавництві у епоху Інтернету?

Наскільки доцільно? – на всі сто. Переконана, що, не зважаючи на новітні технології і електронні книги, паперові видання не зійдуть на ні, оскільки це культурна традиція не одного покоління. Досі приємніше тримати в руках солідне видання, гортати сторінки, аніж сліпати в монітор, до того ж існують усілякі комп”ютерні віруси, а своя книга в руках з автографом чи пам”ятним написом все ж більше гріє… Багато можна порівнювати, говорити про переваги чи недоліки того чи іншого, але насправді заковика в матеріальному виробництві – друкована продукція більш затратна, і якщо рулити в цьому напрямі, то все можливо. Якщо про конкретно літераторам – то дешевше видати книгу, ніж роздруковувати шматками, на усілякі виступи, комп з собою не завжди утягнеш, та і виглядатиме то ні очінь) В плані читачів – багато хто питає:”Навіщо мені книжка, коли все можна в неті прочитати?” – а от і не все, тому доцільно, доцільно…)

В такому разі  творчість яких українських молодих поетів, на Вашу думку, можна віднести до такої, що корисна для розвитку суспільства?

Гадаю, усе відносно і будь-яка творчість вже є корисною суспільству, якщо розглядати кожну конкретну людину як частину цілого, а кожен конкретний вияв творчості не добром і не злом, оскільки навіть літературна критика не може бути об”єктивною, будучи явищем змінним і масовим за своєю природою, іншими словами, – кожен твір базується на досвіді, а будь-який досвід – корисний. Але якщо когось потрібно назвати… З молодих (і тут у мене теж ступор. це ж дуже абстрактне поняття)))Віком до 25 – в більшості – бульки, після 25 – теж бульки, але тут я б виділила жирним Олега Коцарєва, Павла Коробчука, Ірину Новіцьку, Ларису Радченко, Ірину Шувалову, Ярослава Гадзінського, можливо, з цього списку варто було б лишити лише Коцарєва і додати, наприклад, Лазуткіна чи Калитко, а, може, Винник чи Ушкалова, чи Бабкіну, або ж Багряну, чи… – просто молодих талановитих поетів в нас наразі вдосталь і всі вони, безумовно, роблять свою справу, але усіх їх можна з кимось порівнювати, перерахованих мною – важко, принаймні мені).

Ну ,думаю,на цьому ми заве….Стоп!ОППА!!!!….А звідки на цьому фото Роман Миронов(молодий поет)???)))

Ну як це звідки? У  Славському він найбільш дружелюбним з нами був.ми часто разом тусили.

Ясно!ДЯКУЮ”


Читайте також: