181

роздуми

Ця стаття буде про сенс життя. Звучить пафосно, наче я це знаю і хочу когось цьому навчити (чи нав’язати). Проте це не зовсім так. Хочу продовжити серію публікацій в українській блогосфері “У що я вірю“, а віра – це і є сенс життя. Щоб людина жила – їй потрібна мотивація, ця мотивація і є вірою. Не дарма говорять “віра помирає останньою”. Наперед попереджаю – це лише один із поглядів, а точніше одна із спроб пояснити своє розуміння того, що ми називаємо життям. Це не є істина і не є правда – це лише бачення.

Енергія життя

Енергія життя.

Вірю у єдиний взаємозв’язок усього матеріального світу і не матеріального. Матеріальний світ – це наш 3D світ, речі в якому ми бачимо, відчуваємо і чуємо (тверда матерія). Не матеріальний світ – це енергія, починаючи від кінетичної і закінчуючи світловою (енергетична матерія). Як вони пов’язані пояснювати – марна трата друкованих символів, всі вчили фізику, всі повинні знати. Вірю, що є інший, третій вид матерії, дехто її називає душею, духом, астральним тілом, ефіром, Богом – не важлива назва, важливе значення. Я назву ж це – енергією життя (жива матерія). Чим вона відрізняється від попередніх матерій – тим, що вона вища за рівнем розвитку, функціональніша і складніша. Але також підкоряється законам, як і всі попередні інші.

Цікаво те, що жодна із матерій не виникає і не пропадає. Вони лише можуть перетікати з однієї в іншу. Чи це вода, що випаровується і кристалізується, чи це водневі сполуки, що утворюють плазму на сонці, ци це молекули, що хімічно взаємодіять – і роблять нашу їжу. Це ж відноситься й до кінетичної, магнітної світлової енегрії – всі вони перетікають з однієї в іншу і також взаємодіють з нижнім рівнем – твердою матерією. Енергія життя – діє за такими ж законами, перетікає з однієї форми в іншу.

Всесвіт – це полотно, волокнами якого є три види матерій, різна варіація їхніх переплетень – утворює різні світи, хоча закони утворення одні й ті самі. Це можна зрівняти з молекулами, складники одні й ті ж – матеріали різні.

Людина.

Що таке людина? На мою думку – це одна із форм їхньої творчості, одне із переплетень. Оскільки ІТ спеціаліст, проведу паралель із роботами. Наше тіло – то механізм, як тіло робота. В нашому тілі є батарейка, є центральний процесор, що обробляє інформацію, є механізм пересування, сенсори, живлення і т.д. і т.п. Тіло – це поєднання матерії твердої і матерії енергетичної. Але що ж нам з тіла і процесора, якщо немає програми, яка б ним керувала. І ось програмою в людині є її душа. Третя матерія – енергія життя. Яким чином вона потрапляє у тіло, якою кількістю і з якою якістю – не відомо, як і не відомо звідки береться сила тяжіння. Можу лише уявити і пояснити, що це є частина законів, за якими ця матерія діє. Вона теж перетікає з однієї форми в іншу. Звідси в нас натяки на реінкарнацію, пам’ять про минулі життя.

Хто створив людину – однозначно Земля. Земля – це теж тіло, що має цю енергію життя. Вона створила як людину, так і  рослину, так і мікроба, Землю створило Сонце, що в свою чергу створилося вищими тілами і так аж до початку зародження всесвіту. Людина теж творець, вона творить своїх “дітей”. Наскільки мені відомо, єдине що не вдається приборкати – це енергія життя. Хоча куди там нам до життя, якщо ми ще плазму не можемо втримати нормально.

Цікаво те, що ми народилися тут, тут і помремо. Наші тіла перетечуть в інші форми, наші душі теж в інші. Не вірю в індійську реінкарнацію, де людина може стати хробаком. Проте вірю, що хробак може стати людиною. Це і є частина того, що ми звемо сенсом життя. Якщо узагальнити – це розвиток. Накопичення досвіду вмінь і знань, накопичення свідомості і розуміння.

Бог.

Можливо Всесвіт – це основне тіло, яке все створило. Відбулося це лише внаслідок цього розвитку, в мікромасштабах ми його бачимо – це людські технології. Ми маємо ресурси і маємо можливість, для цього колись попрацювала Земля.

Підсумую. Спочатку була свідомість, її називають Богом. Одна єдина, яка почала себе досліджувати, як дитина. Знала не багато, але могла багато (це відносні поняття). Так утворилися прототіла, які створила ця свідомість. Можна це назвати крапкою яка розірвалася (Великий вибух). Ці прототіла – це розірвані три матерії, які почали взаємодіяти. Утворилися “газові” скупчення, в центрі яких поєднані матерії почали творити свої тіла. І розвиток (це самовивчення) продовжується досі.

Читайте також: